Коралi з Литви.                      Емiр Рибак.

Як пробовкнулася необачна кума. Байка.

Ходить пан - Лопух по двору
I питає ґаздиню - Лободу:
- Чому це я та твою дiтвору
Вiд комори зранку все жену?

- Чи ти з глузду вже зiйшов,
Як на келих сивухи налетiв,
Та й до 'бiлочки' дiйшов, 
Що дiтей своЇх не вгледiв?  

Обiзвались молодi Реп'яхи:
- Батьку, ми ж твоЇ дiтлахи, 
Вiд горiлки всi твоЇ страхи,
А довбеш нас, як отi птахи.   

Iз - за тину встряла Помiдора:
- Я по танцю ваша ся сеньйора!
- Ви та цяця, щира панi Дора,
I учора я вiдбив вас у майора?!

Ох, i шпарка була сивуха,
Пiдсмалив о люльку вуса,
I розтяг я в кума вуха,
Бо додав якогось муса!

- Куме, ви мене не слуха,
I лише ж потилицю чуха!
Добра ковбаса та штука,
Як закiнчилась осьмуха!

Ну i в танцях ви чесали,
I за груди все хапали,
А жiнки на нас брехали,
Що в саду ми спали,

Тiльки гуньку ви порвали
Як несли мене в садок.
- Хай чорти тебе б забрали,
Та й закинули в ставок! 

Лобода гнiвно прохрипiла
До нерозважноЇ куми, 
Що на мiсцi прикипiла,
Наче оси близько загули.

В куму полетiв макогiн, 
Наче в дощ ударив грiм!
I за тином: - Ой! - I дзвiн!
То кума упала на ослiн.   

Отаке в життi буває,
Що кум до куми забiгає,
А рiдна жiнка i не знає,
Тiльки часто щось iкає... 

Ой, i жвавi - ж були танцi.

Ой, сьогоднi свято наступає,
I всiм музика радiсно грає,
Соловейко у садочку спiває,
I всяк танцює, як бажання має! 

Танцювала мама з татом,
Панна Славна з козаком,
Краков'як сваха з сватом,
Ще й Солоха iз франтом.  

Танцювала панi з паном,
Та й дiвчина з гайдуком,
I Одарка з гнучким станом
Не вiдстала з пастухом.

Танцював i кум з кумою,
А дiд старий iз молодою,
Фицав, як цап з клюкою,
Пiдмiтав подвiр'я бородою!

На майданi курява товчком  
- Козаки ж смалили гопаком, 
Пiдметки утинали з Каблуком,
Черевики з гарним Чобiтком.

Люд, а тепер i ти танцюй,
Викрутаси нiжками малюй!
На роботу отепер наплюй,
Та жвавi розваги смакуй!

Рослиннi танцi
 
На лузi танцювала Калина,
А iз нею чепурненький Клен.
Хоровод водила Малина,
Помагав Їй веселий Дерен. 

Кропива там всiх чiпала
Коли з Реп'яхом танцювала.
I Шипшина всiх щипала,
Та й на Терен поглядала.

I Акацiя шипами чiпляла
Любисток з собою в танок,
Пелюстки своЇ пiдняла,
Наче пава серед бабок.
 
Та й Череда дудку танцювала,
Деревiй сипав третяка.
Бузина iз Дурманом гирувала
Немов крило вiтряка. 

Танцювала М'ята з Рiпаком,
А Ромашка з Кабачком,
I Троянда з колючим Будяком,
Наче з рiдним свояком.

А Троянда довго дивувала,
Як з Будяком танцювала,
Рiзнi па з ним витинала,
Наче пензлем малювала.

Танцюють навiть тi, що живуть в водi

Танцювала Щука з Раком,
А Карась гопак з розмахом,
Лящ з кумою тяв краков'яком,
Наче Молоток iз Цвяхом.

Тендiтна П'явка iз В'юном
Танцювала польку за млином,
Не вiдстала Форель з Лином, 
Тiльки, як Корова з Биком.

Якась iнша Щука з Крабом 
Танцювала, як Бичок iз братом,
А зелена Жаба з Жаком,
Як Пательня з чорним Хватом.

Хвилi пiнились верхом
Пiдняли намул вверх дном,
Мiсяць заколисували в сон,
Хмари накривали рядном.

Литва. Серпень - 2010-08-27

Необачна муха.

Танцювала Муха з Павуком,
В павутиннi не простiм,
В павутиннi срiбло - золотiм,
Сплетенiм хижим малюком.

Поривалась Муха з танцю,
А Павук довкiл неЇ обертав, 
I так нiжно ЇЇ обнiмав. 
- Ой, рятуйте, мене, мамцю!    
 
Муха крилами бринiла,
Прагне в вир полетiти
I побачить поле, квiти,
А ума нема, нема i дiла...

Дiвчата не iдiть на блиск,
Влучите за золотi ґрати,  
Де лихо буде танцювати, 
I ви закрутитесь як диск...

Литва. Серпень - 2010

День народження зацарював.           

День народження зацарював -
Фантастика гру цiкаву грала
I Сонце свiт сяйний показав -
Це мальовнича казка завiтала.

Хай в цей день тебе вiтають,
I похвальнi вiтання шлють,
Дарунки омрiянi вами дають,
I хвилi щастя до вас залiтають.

Я бажаю стожильного гарту,
I щироЇ радостi на Землi,
Стоянку в казковiм свiтанку,
Людського достатку в сiм'Ї.

Живiть всi щасливi й веселi,
Хай дитячий смiх в хатi лунає,
А навкiл люди добрi, не злi,
I лихо хай вас завжди оминає.

Дай Бог вам дужими жити,
Вдало з сiм'єю проживати,
Онукiв, правнукiв пестити,
I глузд на всi жарти мати!

Литва. 2009. 04. 07

Почуття кохання!            

Зазеленiли милi гори i долини,
Весна, i квiтка розцвiла духмяна.
Спалахи сердець - це пiсня лине,
Блискiтки очей Марiчки i Iвана.

Те нiжне, лебедине Їх кохання,
Як те гаряче й весняне тепло,
Штовхає Їх на тiсне спiлкування,
А це Їм тiльки радiсть принесло.

Їх життя достойне гiдного,
I спiльного обручення - єднання.
Для них немає в свiтi лiпшого,
Чистого, як лотос кохання.

Вiд цього хмелю обоє захмелiли
З'єднались у поривi Їх уста,
Весiлля закоханi так захотiли,
Бiлий вельон,1 обручка золота!

Скрипач на скрипцi виграває, 
А на цимбалах - цимбалiст
I вся родина радiсно гуляє,
Де на весiллi Їм спiває солiст.
 
Литва. 2009. 04. 07
 


Отака в травнi - Весна! 

Мiсяць травень iде,
Все в природi росте,
Скоро ж лiто прийде,
Сад, бiля хати цвiте.

Нам здалеку здається,
Що то химера здорова,
А це спокiйно пасеться 
На лузi чорна корова.

Iван, Їде собi в лiс  
По дрова зi двора,
В школi, що за бiс?
То рокоче дiтвора!

Ось вiдлунали звуки
Грiзно-травневого грому
I засяяли барви науки -
Вiзерунки бiля дому!

Соловей радiсть дарує, 
Пiд тупiт гопака,
Який так танцює, 
Юнак бiля млинка.

А вишня цвiте буйно, 
Зростаюча бiля порога
I в долинi, не вуйко, 
А виднiється дорога,

Iди по нiй i буде школа,
Де регоче собi дiтвора -
Це Весна гуде довкола
I всiм на канiкули пора.

Всi чекають дзвiнка,
Як молока теля руде -
Це буде свято вiнка
I люд, як рiй гуде! 

Вiд тепла тiло млiє,
Вiд повiвань, все п'янiє,
I молодь цьому радiє,
На життя лiпше - надiя.

Литва. 2009-05-05 

Перша вчителька моя!

Ласкава Марiя Федорiвна,
- Ви перша вчителька моя,
Мудра, душевна i шановна,
Як цариця шкiльного роя!

Я вперше слово написав,
Вiдкрив собi нову грань!
Цi цифри з вами рахував,
Поповнюючи джерело знань.

Грамота менi давалась легко,
Бо потяг знань тяг, як кiнь.
Дивився на вас, як в люстерко,
I пала на коренi власна лiнь.

Вам вiрш простий я присвячую,
Та ще й роблю низький уклiн!
Здоров'я, щастя, радостi бажаю!
Обнiмiть онукiв, сядьте на ослiн!

З насолодою слухайте щебетання,
СвоєЇ рiднi - радiсний гомiн,
I з втiхою кожний день, спозарання,
Радуй теплом сонячний промiнь!

З повагою i шаною прийде на окiл,
ОсвiтленоЇ добротою весь час,
Ваш вдячний учень - Рибак Емiр,
Вiддячити за першi класи Вас!

Моя пiсня - лине.

Пiсня лине неначе iз раю,
ТакоЇ не чув i не знаю.
Вiд спiванки я завмираю,
У струмка кохану чекаю. 

Я сам на скрипочцi граю,
I вiд щастя я заспiвав.
Мелодiя лунає, iз гаю,
Де дуб старий танцював.

Веселись же добряче юначе,
Бо дощ пiде - небо заплаче,
То гуляй до ранку козаче,
Час коханим, нiчого не значи.

Пiсня з мальовничого краю,
Я ЇЇ, серед тисяч узнаю,
Бо ж плине iз водограю,
I мiркую - я кохану кохаю...

Литва. Вересень. 2.... 09. 02



Зозуля кувала.          

На узлiссi зозуля кувала,      
А я молода i повiрила,
Що з Iвасем жити накувала,     
I тодi я таке намiтила:    

- Я ж не пiду за Iвана, 
Голова його все п'яна,         
Та й за сусiда Романа,
Жовто-кислий, без рум'яна,
          
I в кишенi нi копiйки.  
Вiн малий, не говiрливий,       
Ласий гладити колiнка, 
А Iвасик лиш вродливий.       

Пiду замiж я за вуйка,         
Бо вiн має файний дiм,         
Хоч кривий неначе люлька,   
I кричить - неначе грiм.  

Носить бороду й вуси,        
Має машину, й казино,
I черствий, що не вкуси,
Гидкий - лiпше пити вино.

Пропадай вщент моя воля,
Я зi старим буду жити!
Отака доленька - моя доля,
I Романа з Iвасем - любити!

I хоч думай, хоч гадай,
А весiлля буде - так i знай!
Мамо, мою косу розплiтай,
Ти ж музико - грай та грай!

Литва. 2009. 09. 01. 

Узлiссi - на краю леса;
кувала - куковала; накувала - прокуковала;
намiтила - наметила;
в кишенi - в кармане;
говiрливий - разговорчивый;
колiнка - коленки; 
вродливий - красивый;
замiж - замуж;
вуйко - дядя;
файний - славный, прекрасный;
неначе люлька - будто курительная трубка;
вщент моя нудьга - дотла, дочиста моя печаль.

До танцю.

О, соловейко, мiй ти соловейко,
Долом, низько стелиться журба.
Заспiвай нам дзвiнко, веселенько,
З дiвчатами танцювати пора!

Так iз ким iти тут танцювати?
Стецько прорiкає: - Хочу пишну!
Хлопцi стали думати, гадати...
Я кажу: - Хочу стиглу вишню.

О, нi, нi, не криву i беззубу,
I не дiву сумну i боязливу,
А дiвчину струнку, бiлозубу,
Ось ту, веселу та смiливу.

Пiд жваву музику закликай,
I не стiй, та часу не гай,
Сам свою любу i вибирай,
I з коханою втоми не знай.
 
Солiст, дзвiнкiше нам заспiвай,
А ти козаче, танцюй, гай-гай!
Ти ж музико, ритму нам пiддай,
Та нас з коханою не зупиняй...

Литва. 2009. 08. 29.



Великдень!     (Перший написаний вiрш)             

Iсус, смерть - смертю поправ,
I цим всiм ясно доказав, 
Що Син Божий за людей встав,
Грiхи людей на себе взяв.



Люди добрi, Христос - воскрес,
Для всiєЇ людськоЇ родини.
I це був важливий прогрес,
Ради iстини i нашоЇ провини. 

Люди шануйте Сина Божого,
Та й помнiть, кожний - Бога!
Вiн має бути в серцi кожного,
Як мати, що чекає у порога. 

Миряни сiйте й жнiть добро,
Тодi й не буде в свiтi зла -
Сторицею прийде, те зерно,
Це будуть лиш плоди добра.

Люди, будьте веселi, не нуднi, 
I буде хлiб на вашому столi,
Як на Землi усi веселi днi,
I легко, легко стане на душi.

Треба Бога й Сина прославлять,
Та нам всi плани би, здiйснити,
Й наступить спiльна благодать,
I на Землi всi славне будуть жити.

Литва. 2008. 04. 10.

Знову понедiлок.

В понедiлок хочеться поспати,
Та до працi треба вже вставати.
Годi в лiжку ледарю лежати,
I подушку головою прасувати!

Нiч попрощалася з раночком,
Свiтло зазирає в темнi куточки,
Будить всiх сонячним зайчиком,
I шелестять берези, дубочки,

Вiтаючи дiвчину з козаком,
Що зустрiлись за садком,
А роботи не початий край,
Так що ти довго не зiвай...

Литва. 2010. 07. 07. 
                 
 

Квiтучий луг, неначе море
I колосся хлiбiв широке поле,
Та блакитне небо прозоре,
Знiмають бiль, сум чи горе...  Литва. 2012. 07. 02.



Сьогоднiшня шоколадна нiч
Сяє безлiччю яскравих свiч
I ти з коханою увiч на ввiч -
Кохання палає, неначе - пiч.     Литва. 2012. 07. 11.